Автор: Макс Деліссен

Коротко про найголовніше
Більш докладно розповімо про новий програвач компакт-дисків Teac VRDS-701, котрий оснащений інноваційним приводом та дійсно вміє відтворювати просто фантастичної якості звук.

Основні переваги моделі Teac VRDS-701:

• новий високотехнологічний привід CD
• висока якість виготовлення
• багато варіантів підключення
• довершений звук
• добротний вбудований ЦАП
• функція перетворення сигналу в DSD
• повний декодер MQA
• однозначно вартий своєї ціни
  
  

Недоліки моделі Teac VRDS-701:

• зовнішній дизайн може не сподобатися
• без AES/EBU
• пультові ДУ не вистачає ергономіки та "преміумності"
• дещо дорогуватий, як для CD-плеєра

Модель VRDS-701 офіційно анонсована була навесні цього року, як чергове поповнення серії Reference 700. Ще тоді компанія Teac повідомила, що плеєр зокрема оснащений високоякісним приводом компакт-дисків та набором цифрових входів. Тож коли коли редакції нідерландського офісу журналу "Hi-Fi" представилася можливість зробити огляд новинки, я погодився чи не миттєво і з неабияким захопленням.

Адже я хоч і попрощався зі своїм старим Teac VRDS-10 років з п'ятнадцять тому і відтоді з матеріальних та технічних міркувань слухаю здебільшого потокове аудіо, срібні диски моєму серцю все ще дуже дорогі. На це теж є свої причини й про деякі з них я навіть розповім у цьому огляді.

Розпочати ж пропоную з відповіді на запитання, чи потрібні взагалі ще у наш час програвачі компакт-дисків такого високого ґатунку? І відповідь, як на мене, очевидна: так, звичайно потрібні!

А знаєте, чому? Через нестримний розвиток та зростання популярності вінілу й сервісів потокового аудіо ми вже майже забули про CD (котрі, між іншим, випускаються та продаються й досі, хоч і у меншій кількості), одначе з початку 1980-х, коли компакт-диски з'явилися, і за всі роки їх у світі продано було близько 250 мільярдів одиниць.

У моїй власній колекції, котра після копіювання записів зберігається десь на горищі, як мій найрезервніший фізичний бекап - понад 2500 дисків. І у цьому якраз полягає найперший недолік великої колекції CD. Її логістика є вельми непростою справою, особливо, коли прагнеш зберігати усі диски у їх оригінальних футлярах.

Дві з половиною тисячі моїх дисків у стандартних футлярах займають приблизно 25 погонних метрів полиць. І це без так званих коробкових видань та CD у нестандартних футлярах, котрих хоч і порівняно небагато, та й вони потребують чимало місця. Впорядковуємо усю колекцію за алфавітом, а потім жахаємося щоразу, коли назва чергового придбання починається з літери А.

Про деякі актуальні переваги CD
Але ... кожен недолік має свої переваги, як сказав колись наш філософ Йохан К. Тому, переглядаючи хоч і не часто, та із щирою любов'ю свої диски, я досі помічаю серед них багато назв, котрих, я більш ніж упевнений, у каталогах сервісів потокового аудіо просто немає. Особисто я давно скопіював усю колекцію CD на свій домашній NAS, але ж народ сьогодні музику слухає переважно онлайн. З Spotify або ж, коли людина хоч трохи вміє розрізняти рівень якості звуку, з Qobuz, Apple Music чи з Tidal.

Та навіть ці сервіси наразі пропонують альбоми здебільшого у найновіших remastered, тобто у вже перезаписаних, версіях. А коли ви хоча б трохи в курсі подій світової Loudness War чи так званої "гонитви гучностей", то напевно вже знаєте, що у сучасних remastered-версіях дещо свіжіший звук майже завжди обходиться непропорційними втратами у динаміці звучання.

Тож, як бачимо, унікальні альбоми та оригінальні записи без будь-якого ремастерингу - це вже аж цілих дві вельми вагомі причини берегти свою стару колекцію компакт-дисків якомога довше.

А є ще й третя, не менш істотна причина не забувати про CD, як носії звуку: вони навряд чи коштуватимуть дешевше, аніж сьогодні. Три-чотири нові альбоми на компакт-дисках придбати можна за ціну однієї платівки. А коли пощастить натрапити на щось цікаве у комісійному магазині, то за такі гроші купити можна навіть 10-15 дисків. А це ж просто цілий світ музики для справжнього поціновувача якісного та рідкісного аудіо.

TEAC VRDS-701 - дизайн
Основні причини принаймні звернути увагу на сучасний CD-програвач, гадаю, я розкрив досить детально. Тож тепер можна як слід роздивитися що являє собою новий VRDS-701 від Teac зовні й всередині.

Отже, суто зовні ми маємо корпус, як то кажуть, у напівпрофесійному дизайні та з парою доволі масивних кронштейнів по боках передньої панелі.

Комусь таке дизайнерське рішення напевно не сподобається, але мені сподобалося. Адже така конструкція - це не тільки традиційний історичний реверанс сестринському бренду професійного аудіо Tascam, але й пара просто надійний металевих ручок на той випадок, коли плеєр потрібно буде акуратно встановити у меблі чи десь в інтер'єрі, де місця для нього якраз впритиск. VRDS-701 загалом досить важкий, зате навіть в руках видається вкрай міцним та надійним.

До речі, коли відчувається якесь ледь чутне бряжчання, то це - від опор корпуса. Їх у Teac VRDS-701 всього три (для стабільності), кожна кріпиться до нижньої панелі програвача, має всередині спеціальний віброізолюючий шип, а зовні - накладку-підошву. Коли програвач стоїть на ніжках, підошви не брязчать, а як і належить, забезпечують стабільність пристрою і захищають систему зверху від вібрації, а меблі під ними - від подряпин.

Ну й само собою, за дизайном новий CD-плеєр VRDS-701 найбільше пасує до усіх інших систем своєї серії.

Невеличкий дисплей з приємною охристо-жовтою підсвіткою легко читається навіть з двох метрів. Рівень яскравості підсвітки налаштовується у меню, її також можна вимкнути зовсім. А точніше, перемкнути у режим, коли вона вмикається на сигнал з пульта чи з початком відтворення наступного треку і через декілька секунд вимикається автоматично.

Дисплей у VRDS-701, як бачимо, розташований трохи правіше від центральної лінії передньої панелі. Зліва від нього міститься лоток компакт-диска з кнопкою "Відкрити/Закрити", знизу - роз'єм для навушників (з фантастично каскадом підсилювача за ним), регулятор гучності й поворотний перемикач попереднього/наступного треку, котрим також дуже зручно рухатися по меню налаштувань програвача.

Кнопки управління функціями відтворення - всі справа. Всі відносно невеликі, втім досить тугі на дотик. Верхні три - "Стоп", "Відтворення" і "Пауза", нижні - "Меню", "Джерело" (Source - для цифрових входів або внутрішнього CD-плеєра) і "Режим відтворення" (Play Mode - стандартно: впереміш, повтор, у випадковому порядку та запрограмована функція).

На задній панелі корпуса програвача розміщені заземлений вхід мережі IEC, пара односторонніх і балансних аналогових виходів (модель VRDS-701 має повністю балансну внутрішню структуру), два цифрових виходи (оптичний і коаксіальний S/PDIF), три цифрові входи (оптичний і коаксіальний S/PDIF та USB-C) та вхід тактового генератора, зокрема - для фірмового Teac CG-10M-A.

Тут же окремо розташовані два тригерні з’єднання на 12 В (вони використовуються для централізованого - тобто однією кнопкою - увімкнення/вимкнення усієї аудіосистеми із пристроїв 701-ї серії) та шина RS232C, через котру програвач швидко й просто підключається до будь-якої з популярних систем керування.

Механізм привода VRDS
Власне, саме завдяки цьому унікальному конструкторському рішенню модель VRDS-701 є настільки особливою, що ми навіть винесли відповідне означення у назву огляду. Вдосконалений механізм VRDS цього програвача створений на основі фірмової Vibration-Free Rigid Disc-Clamping System, тобто безвібраційної системи жорсткої фіксації диска, що її інженери компанії Teac розробили у 1990-х роках.

До поверхні демпфованого алюмінієвого опорного диска аналогічного діаметру компакт-диск VRDS притискає усією поверхнею і жорстко, завдяки чому швидке обертання дисків впродовж відтворення не спричиняє вібрації, а отже дані зчитуються краще, помилок у процесі виправляти потрібно набагато менше і якість звуку відчутно вища.

До того ж механізм приводу моделі VRDS-701 вдосконалений спеціально для роботи з аудіо-CD зокрема за рахунок використання новітніх ще більш жорстких, втім легших матеріалів, тому працює швидше, аніж механізм старої, точніше, оригінальної конструкції.

Плюс, весь привід компакт-диска у корпусі програвача встановлений на суб-шасі у напівплаваючому стані. Такий варіант кріплення теж ефективніше запобігає передачі вібрації від механізму диска на шасі, а також розповсюдженню побіжних вібрацій всередині корпусу й забезпечує більш природне звучання у всьому частотному діапазоні. Сам механізм диска має окрему систему захисту від зовнішніх вібрацій, котра теж гарантує більш високу точність зчитування даних у процесі роботи програвача.

Teac VRDS-701 у роботі: типи CD, формати файлів та роздільна здатність відтворення
Варто згадати, що у 701-й серії Teac дещо раніше випустила модель VRDS-701T, котра є фактично простішою "транспортною" версією програвача (без ЦАП, але з цифровими виходами), а також окремі USB-ЦАП/мережевий плеєр UD-701N і стереопідсилювач потужності AP-701 із вбудованим волюметром.

Програвач Teac VRDS-701 та USB-ЦАП/мережевий плеєр UD-701N мають прекрасний аналоговий регулятор гучності, за яким ховається ціла система TEAC-QVCS (Quad Volume Control System) з чотирьох незалежних схем для лівого, правого, плюсового та мінусового сигналів (L+, L−, R+ та R−), котра надає можливість регулювати рівень гучності у діапазоні від -95 дБ до +24 дБ із надзвичайно малим кроком (всього 0.5 дБ), до необхідного мінімуму скорочує маршрут аудіосигналу та істотно підвищує його якість, теоретично запобігаючи "накопиченню помилок" (розбіжностей рівнів між лівим і правим каналами при низькій гучності).

Як для не дуже ще обізнаного у таких нюансах користувача, то все це означає, що у VRDS-701 гучність звуку регулюється у величезному діапазоні, притому регулятор працює максимально рівно й плавно (безступінчато), а значить і програвач без жодних ускладнень створює суперстабільну та фантастично чисту стереопанораму звучання на будь-якому рівні гучності.

За розмірами регулятор гучності у VRDS-701 порівняно невеличкий, втім, як показує практика, гучність системи ви найчастіше налаштовуєте з пульта. А коли слухаємо програвач з активним підсилювачем, то можна встановити гучність на фіксований (Fixed) рівень у налаштуваннях, теж з пульта. Дисплей потім показує 0 дБ, що відповідає вихідній напрузі 2.0 Vrms.

Teac VRDS-701 працює зі звичайними компакт-дисками, а також з дисками типу Audio CD-R (recordable) та звичайними CD-R і CD-RW (для перезапису). Маленькі 8-сантиметрові диски ця модель не підтримує (хоча адаптер для таких у природі існує). Окрім стандартного для компакт-дисків формату файлів PCM програвач також відтворює диски у MQA. А от MP3 та SACD - не відтворює.

У режимі USB-ЦАП (і в залежності від обраного цифрового входу) Teac VRDS-701 файли PCM відтворювати здатен з роздільною здатністю до 32 біт/384 кГц, з можливістю посилення та підвищенням частоти дискретизації. Окрім цього ЦАП програвача є ще й повноцінним декодером MQA і не лише відтворює записи в MQA, але й розуміє дані у MQA, що надходять на його цифрові входи, приміром, з комп’ютера.

Фірмовий ΔΣ (дельта/сигма) ЦАП має конструкцію на дискретних елементах і комплект унікальних алгоритмів на основі програмованої логічної матриці (FPGA) для декодування та цифрової фільтрації сигналу. У Teac VRDS-701 сигнали DSD передаються такими, якими вони є початково, а от для сигналу PCM в налаштуваннях можна вказати тип обробки: багатобітовий чи з конвертацією у 1-бітовий і наступним виводом як високоякісний аналоговий сигнал.

Частота дискретизації дельта/сигма-модулятора може бути встановлена в три кроки (128 × Fs, 256 × Fs і 512 × Fs), втім можливість ручного налаштування фільтрів реконструкції не передбачена (тут Teac рішуче обмежує творчість користувача заводськими налаштуваннями).

Для багатобітового ж сигналу PCM можна обрати один із трьох рівнів підвищення дискретизації (2x, 4x чи 8x), котрий розраховується за потужним фірмовим алгоритмом RDOT-NEO (Refined Digital Output Technology NEO). Він функціонує на основі аналогового методу інтерполяції з використанням "нечіткої логіки" і спеціально оптимізований для покращення відтворення частот у діапазоні вище 20 кГц, що найчастіше втрачаються під час кодування цифрового сигналу у стандарті 44.1 кГц/48 кГц. На основі відповідної інформації система фактично генерує аналогові дані, зокрема й міжтактові, створюючи сигнали з частотами вище 20 кГц.

Ну й нарешті VRDS-701 має два фільтри низьких частот для цифрового сигналу, FIR 1 та FIR 2.

Teac VRDS-701 - слухаємо
З оглядом технічних особливостей моделі ніби все, далі - про звук. Teac VRDS-701 ми встановили у стійку Creaktiv замість плеєра AURALiC Altair G2.1. Останній, готуючись до цього огляду, я декілька днів поспіль інтенсивно слухав (з підключенням через зовнішній стрімер, як DA-конвертер), щоб було з чим порівнювати новий Teac на слух.

Тож загалом на підготовчому етапі я мав акустичну систему з мережевого плеєра Bluesound Node 2, підключеного через цифровий кабель AudioQuest HawkEye, лампового підсилювача PrimaLuna EVO400i та колонок Kharma Ceramic. Всі інші кабелі - теж AudioQuest, зокрема й кабель живлення від Niagara 5000.

Teac для стабілізації вбудованого тактового генератора увімкненим я залишив приблизно на добу. Тож з початком прослуховування програвач відразу ж зустрів новим, тобто зовсім іншим (у порівнянні з AURALiC), проте дуже приємним звуком. Дещо менш "розслабленим", але красивим, широким та глибоким. І неначе з трохи нижчим позиціюванням джерела, одначе без жодного враження, що звук лунає десь на рівні журнального столика. За тональністю Teac теж помітно відрізняється від мого AURALiC, передусім більш свіжим характером звучання. Відмінність, безумовно, аж ніяк не різка - AURALiC, як на мене, просто звучить трохи тепліше.

Що ж до балансу, то новий Teac спонукав вслуховуватися трохи активніше, тоді як добре знайомий AURALiC, навпаки, налаштовував на більш спокійне прослуховування. Звук обидва плеєри відтворюють однаково чистий та прозорий, та може, Teac при цьому видається трохи енергійнішим. Втім це теж справа виключно особистих смаків, впевнений, що комусь більше подобається саме таке звучання.

Єдине, в чому (і саме за це я його й придбав свого часу) мій AURALiC явно перевершив Teac, був бас. У порівнянні з AURALiC програвач VRDS-701 звучить абсолютно збалансовано, подекуди навіть аж нейтрально, зате низькі в AURALiC виходять глибшими й помітно яскравішими. А все-таки, як для CD-програвача за такі дуже невеликі гроші баси у Teac просто неймовірні.

Ну й нарешті про диски. Для початку зі своєї багатої колекції я відкопав один вельми витончений альбом у стилі вейв-поп голландського гурту Opera Alaska. Їх розмаїто-барвисті записи полилися з напрочуд тихого у роботі Teac-а багатомірним і вкрай приємним потоком.

Пульт я тримав у руці, втім таки здолав бажання додати гучності більше, аніж у мережевого плеєра. Все ж таки одним лише неодмінним і, головне, фізичним процесом від розкривання футляра і до встановлення диска у лоток, CD-програвач значно дієвіше сприяє більш свідомому вибору музики, котру хочеться послухати. Більш тісний зв'язок з нею встановлюється ніби завчасно. У цьому плані компакт-диски нагадують вінілові платівки. Таке порівняння навряд чи сподобається істинним поціновувачам аналогового звуку, та я сам з таких, тож маю право...

Своїм звучанням TEAC VRDS-701 сподобався відразу. І дуже. Адже це дійсно дуже приємно, коли класний альбом відразу звучить так класно.

Після Opera Alaska я поставив композицію Seconds Late For The Brighton Line англо-голландського психоделічного гурту Legendary Pink Dots. Неповторне протяжне парладно Ка-Спела чисто й виразно зазвучало на яскравому фоні неймовірно динамічного калейдоскопа звукових ескапад самого Едварда та його друга й співзасновника гурту Філа Найта (Silverman-а). А підкреслено відчужені струнні Еріка Дроста раз по раз лише додають глибини кожній такій сліпучій композиції. Декілька хвилин - і у створеному музикою Legendary Pink Dots темному світі починаєш губитися навіть без "певних" стимуляторів. Teac VRDS-701 миттєво й з головою занурює у живу атмосферу звучання, а це - таки значна перевага системи, і вона заслуговує окремого компліменту.

Настільки особливі враження, як від подорожі у якусь іншу реальність, викликає і фантастично спродюсований альбом "…And poppies from Kandahar" надзвичайно обдарованого норвезького джазового музиканта-експериментатора й композитора Яна Бенга. Весь альбом наповнений унікальними живими звуками й подекуди сприймається просто як радіоп'єса.

Ну і зрештою трек Passport Control, що я його вже досить давно використовую для аналізу об'ємності звучання Hi-Fi аудіосистем, очікувано продемонстрував вміння Teac VRDS-701 правильно формувати звук. Звукова панорама у нього настільки широка та глибока, що колонки у ній просто зникають. Лише най-най нижчі баси, котрі постійно посилюють інтенсивність композиції, надаючи їй потужності та загалом драйву, могли б бути трохи гучнішими. Одначе така прискіпливість, мабуть, вже зайва.

Мультибіт та DSD, фільтри й апсемплинг
Різноманітні фільтри та функцію підвищення дискретизації програвача я оцінював одним довгим треком A.R.C. відомого німецького електронно-даб-джаз-построкового гурту Tied & Tickled Trio. На даному етапі цього виявилося достатньо. Певні зміни у звучанні, звісно ж, не можна було не помітити, проте нічого такого особливого, що насправді вражало б.

Функціонал фільтрів та апсемплинга моделі VRDS-701 досить широкий, щоб скоригувати звучання певних HiFi-систем, та лише до певної міри. Це аж ніяк не еквалайзер, тож так само швидко й просто змінювати у такий спосіб акустичне забарвлення композиції не варто й сподіватися. І це проблема не конкретно цього програвача, а загалом усього цього програмного рішення. А тому, якщо вам вже вдалося настільки досконало освоїти стандартні налаштування VRDS-701, то попереджую, якимось невідомими чудесами фільтри та апсемплиг VRDS-701 вас більше не здивують.

Я ж розпочав з увімкнення функції, котра через дельта/сигма модулятор перетворює сигнал PCM із компакт-диска на 1-бітовий потік даних. Звук відразу ж став дещо плавнішим, втім менш динамічним. Виразність елементів явно знизилася, проте звучання загалом набуло такого собі "аналогового" і більш приємного характеру. Як на мене, саме таким динамічним композиціям це навряд чи на користь, бо аж занадто пом'якшує звук. Втім ця "фіча" однозначно сподобається всім, кому більше до смаку хороша акустична музика, зокрема джаз та класика.

Фільтри FIR, котрі у Teac VRDS-701 працюють лише бітовим DSD потоком, відрізняються виключно впливом на характер звучання. З FIR 1 музика стає більш відкритою, й інколи навіть здається, що звучить вона трохи голосніше, одначе без помітних змін тембру. З FIR 2 ж звучання стає дещо спокійнішим і більш нейтральним, тембру відчутно менше, але безбарвною музика точно не стала.

Режим "Multibit PCM" модулятора зробив звучання більш сухим, та разом з тим - більш чіткішим чи навіть гострішим. Притому виразніше, пряміше та динамічніше зазвучала вся композиція загалом. А отже, якщо полюбляєте музику різних жанрів, то ця функція програвача вам сподобається точно.

Що ж до тональних відмінностей апсемплинга, то вони навіть тонші. На 2x Fs звук стає трохи ширшим, а баси трохи твердішими. На 4x Fs - звучання ніби трохи стискається, але стає повнішим і енергійнішим. А 8x Fs дає щось середнє між 2х та 4х. Особисто мені більше сподобалося 2x Fs.

C частотою дискретизації дельта/сигма модулятора ситуація аналогічна. Якісь відмінності є, але вкрай незначні, ближче до бажаного, аніж до дійсного. Як на мене, то 128 Fs дають приземленіше звучання, але трохи повніше й пряміше, 256 Fs - ледь просторіше й гучніше, але трохи віддаленіше, а 512 Fs - ніби усе перелічене разом, втім звук стає дещо спокійнішим і відкритим, чим, власне цей рівень з трьох мені сподобався більше.

А загалом, раджу під час прослуховування будь-якого з улюблених і давно знайомих альбомів один раз налаштувати фільтри й апсемплинг, потім просто забути про них назавжди.

До речі, приблизно так років з 20 тому розпочиналася історія із так званою оборотною абсолютною фазою, котра раптово стала дуже важливою функцією цифро-аналогових перетворювачів. Оскільки тоді, очевидно, не всі студії записували з однаковою фазою (0 градусів чи -180 градусів), то вибір правильної фази на етапі відтворення диска, як кажуть, давав змогу значно покращити якість звучання. Меломани навіть складали цілі списки, який альбом яку фазу має. Доходило зрештою аж до того, що всі довше фази шукали, аніж слухали музику. Можна й так, звичайно, чому ні, проте це зовсім не обов'язково.

Мої враження від Teac VRDS-701
Всі свої попередні висновки я ще раз перевірив на альбомі "Week" нашої групи. То, між іншим, був вже другий наш альбом. Та що наразі є більш актуальним, записували ми його власними силами (так би мовити). Тому особисто для мене він досі є ніби еталонним зразком, бо працював я з ним особисто, від самого початку і до самого завершення. А точніше, від найпершої репетиції та запису у Влардінгені й до мікшування, продюсування й нарешті мастерингу вже у моїй власній студії. А отже, коли я чую, що наш "Week" звучить не точно так, як тоді у Studio Het Pand, значить, зі звуком очевидно щось не те.

Альбом цей ми оформили у вигляді книжки віршів з компакт-диском прикріпленим на звороті обкладинки гумовою шпилькою, котрих ми вручну наштампували 500 штук з одного суцільного листа самоклейкої гуми. Один з примірників "Week" завжди лежить в моєму офісі. У продаж він не годиться, бо за багато років фото в буклеті якимось незрозумілим чином помінялися, а сам диск дуже потерся об картон обкладинки.
Тому більшість сучасних CD-програвачів або відразу ж з огидою цей диск випльовують, або ж довго та безрезультатно намагаються його відтворити.

А от Teac VRDS-701 без проблем прокрутив "Week" двічі, від першої й до останньої ноти (а я неначе знову опинився у тій самій студії) - ані заминки, ані зайвого звуку, ані блюру ... жодної проблеми. Привід зчитує диск якнайточніше, тож навіть такий старий та потертий, як мій "Week", звучить просто казково.

ВИСНОВОК
VRDS-701 від TEAC - це просто фантастичний програвач компакт-дисків, котрий зроблений прекрасно, з напрочуд класним механізмом привода в основі, і звучить теж фантастично. Базові налаштування дуже прості, а посібник користувача допоможе швидко розібратися у більш специфічних параметрах. навіть у тих, котрі не дуже й потрібні - тож ніяких таємниць.

З функціоналом підключення - теж повний комплект, а цифровий вхід AES/EBU вважаю хоч і певною втратою, втім не суттєвою.

Пульт дистанційного керування пластиковий, всі кнопки однакового розміру, одного кольору й однаково зручні. Так, до такого програвача хотілося б мати більш ергономічний та хоча б трохи розкішніший пульт. Одначе й у цього окрім усіх інших є одна вельми істотна перевага (одна з безлічі очевидних переваг моделі VRDS-701): за потреби налаштовувати дистанційно можна навіть фільтри та апсемплинг.

Ну й загалом VRDS-701 якнайкраще демонструє неабияку сміливість та впевненість компанії Teac в успішності задуму випустити у продаж повнофункціональний CD-програвач саме у такому ціновому сегменті й саме у 2023 році. Teac як завжди на висоті.

Тож коли маєте колекцію компакт-дисків і тим більше, коли користаючись такою нагодою з цінами плануєте й далі її поповняти, або ж коли просто хочеться мати дійсно дуже якісний програвач, але без езотерично-космічних інвестицій, то саме TEAC VRDS-701, поза всяким сумнівом, вартий вашої уваги.

TEAC VRDS-701: Вартість 2499 євро (у сріблястому або у чорному кольорі); Наша оцінка - 4.5 / 5.